Головний державний санітарний лікар Красноокнянського району Володимир ВоронянськийКрасноокнянський район розташований в північно-західній частині Одеської області. Територія району — 1 тис. кв. км — пересічена глибокими балками і ярами. Тут 11 водоймищ, 2 річки (Тростянець і Мокрий Ягорлик, обидві впадають в річку Дністер).
На півночі район межує з Котовським, на сході — з Ананьївським, на півдні з Фрунзівським районами Одеської області, на заході з Дубосарським районом ПМР. В Красноокнянському районі налічується 50 населених пунктів.
Красноокнянський район розташований в північно-західній частині Одеської області. Територія району — 1 тис. кв. км — пересічена глибокими балками і ярами. Тут 11 водоймищ, 2 річки (Тростянець і Мокрий Ягорлик, обидві впадають в річку Дністер).
На півночі район межує з Котовським, на сході — з Ананьївським, на півдні з Фрунзівським районами Одеської області, на заході з Дубосарським районом ПМР. В Красноокнянському районі налічується 50 населених пунктів.
Смт. Красні Окни розташоване в 175 км від Одеси. Виникнення поселення датується XVIII століттям, перші вірогідні відомості про нього зустрічаються в документах за 1791 рік. На цей час у селі, яке входило до Ананьївського повіту, проживало 35 сімей. Через два роки тут вже налічувалося 238 жителів, і село називалося молдавським через те, що першими поселенцями були вихідці з Молдавії.
У 1795 році одна частина села з населенням 231 чоловік належала генералу Любомирському, інша, в якій було 154 мешканця, князю Стурдзе. У 1842 році ця частина Окон з 10 тисячами десятин землі перейшла до дочки Стурдзе княгині Гагаріної, яка потім прославилася економічним шахрайством, відпустивши у 1858 році своїх кріпаків на волю без землі і без права на оселі з подальшим наданням земельних наділів їм же в оренду за гроші і натуру. Судова тяганина княгині з кріпаками залишилася не лише в архівах, пам’ять про цю боротьбу передається з минулого наступним поколінням.
Слід відзначити, що свою сучасну назву селище Красні Окни отримало в 1919 році, до тих пір воно називалося Окни. Це пов’язують з тим, що на його території знаходиться багато джерел, які не замерзають взимку, а з молдавської мови слово «окни» переводиться як «джерело». В революційні роки до цього слова додалося ще й слово «красні», і таким чином селище стало називатися Красні Окни.
Красноокнянський район утворено в 1923 році. За даними 1969 року, в ньому проживало 32,5 тис. чоловік (83,7 проц. сільських мешканців). На той час в районі були 63 населені пункти, підпорядковані одній селищній і 11 сільським радам. В районі — 4 підприємства місцевої промисловості, одне з них — Красноокнянський маслосирзавод. Район високорозвинутого сільського господарства (рослинництво та тваринництво); діяли 17 колгоспів і 1 радгосп; 135 магазинів, 15 закладів громадського харчування.
Медична допомога населенню на той час: 5 стаціонарних лікарень на 190 ліжок, 24 ФАПи, 15 колгоспних пологових будинків. 7 середніх, 14 восьмирічних і 6 початкових шкіл, 3 школи робітничої та сільської молоді. В районі 5 будинків культури, 34 клуби, при яких 9 народних університетів культури і 230 гуртків художньої самодіяльності; 41 кінотеатр, 29 бібліотек.
З 1931 року видається районна газета «Промінь Ілліча».
Згідно даних 2007 року, в районі народилось 240 жителів, загальне число померлих — 388. Водозабезпечення населення і об’єктів, що розташовані на території району, здійснюються водопроводною водою з 40 артезіанських свердловин і 860 криниць (загального користування та приватних). Централізоване водопостачання здійснюється з артезіанських свердловин, каптажем ДКП «Красноокнянський водоканал», відомчими водопроводами ЦРЛ та школи-інтернату с.Чорна, а також сільськими водопроводами, які підпорядковані сільським радам. Децентралізоване водопостачання здійснюється з джерел, кількість яких на сьогодні не відома, а також 860 криницями громадського користування. Об’єкти водопостачання знаходяться під наглядом районної держсанепідслужби, яка веде постійний моніторинг за якістю питної води з проведенням профілактичної дезінфекції при настанні теплого періоду року і перед початком нового навчального року. Вживаються заходи по забезпеченню всіх навчальних закладів водопроводною водою, забезпечення об’єктів водопостачання сучасними засобами знезараження питної води. З року в рік за бактеріологічними показниками бакзабрудненість виявляється нижчою середньообласних. За своєю природою вода тут жорстка, тому для пом’якшення населенню рекомендується її кип’ятити.
Красноокнянський район є територією сільськогосподарського виробництва, в основному зернових культур. З промислових підприємств в районі діють три шахти по видобутку будівельного каменя-ракушняка. Шахти розташовані в селах Довжанка і Горячовка. Саме завдяки їм (виконують з року в рік всі планові показники) район має змогу економічно розвиватися, іншого промислового розвитку на теперішній час практично немає. Останнім часом районна влада вживає заходи по поновленню промислового потенціалу району. Прикладом може бути запуск в експлуатацію виробництва мінерально-столової води в райцентрі.
На території Красноокнянського району функціонує 92 фермерських господарства, 18 великих сільгосппідприємств, з яких найбільшими є: СВК «Ягорлик» (с.Ткаченково), СВК «Правда» (с.Малаївці), СТОВ «Мрія» (с.Ново-Самарка), СВК «Хлібороб» (с.Чорна), СВК «Кірова» (с.Топали), СВК «Ставровський»(с.Ставрово).
Сільськогосподарські підприємства району спеціалізуються в основному на вирощуванні зернових культур, а в шести господарствах займаються також виробництвом молока, яке реалізується за межами району. В чотирьох господарствах молоко використовується для приготування їжі в дитячих дошкільних закладах.
Щодо об’єктів комунально-побутового обслуговування, то з ними ситуація в районі є настільки напруженою, що це питання вимагає термінового вирішення найближчим часом.
В районі функціонує 14 дитячих дошкільних закладів, в яких виховується 84% дітей дошкільного віку, 10 ЗОШ І-ІІІ ст., аграрний ліцей і гімназія. В селі Чорна — один з найбільших в Одеській області інтернат для дітей з вадами розумового розвитку.
Слід відзначити дотримання санітарно-гігієнічного стану майже всіма школами району. Завдяки налагодженій співпраці санепідслужби району та відділу освіти райдержадміністрації в останні роки будь-яких епідемічних ускладнень, групових захворювань по навчально-виховних закладах району не реєструється. Проводиться робота по газифікації району. В с.Чорна функціонує будинок для догляду за людьми похилого віку.
В поточному 2007 році здано в експлуатацію нове пологове відділення ЦРЛ, активно ведеться також робота, пов’язана з будівництвом нового терапевтичного відділення ЦРЛ. Поки що залишається відкритим питання зі скидом стоків ЦРЛ до загальноміських очисних споруд, а також з організацією поквартирної очистки. В зв’язку з цим видано наказ головного державного санітарного лікаря району, у відповідності з яким за кожним з вищезазначених об’єктів закріплені фахівці районної СЕС (періодичність обстеження один раз в квартал). Медичне обслуговування населення района здійснюється ЦРЛ з поліклінікою (смт.Красні Окни), двома амбулаторіями (с.Чорна і с.Маяки), 26 ФАПами і 4 аптеками. При ЦРЛ функціонує оглядова комісія за медоглядом декретованих контингентів та працюючих у важких та шкідливих умовах праці. Щорічно проводяться огляди на основі наданих списків осіб, що підлягають медогляду. Медоглядом за 2007рік було охоплено 94% населення. З 1998 року, за вимогою санепідслужби, всі ФАПи району забезпечені холодильним обладнанням, що гарантує належні умови зберігання бакпрепаратів, дотримання холодового ланцюга. На осіб, що працюють в шкідливих умовах, щорічно складаються підсумкові акти медоглядів, а виконання рекомендацій контролюється при здійсненні поточного санітарного нагляду.
Об’єктами підвищеного епідризику в районі є: ЦРЛ, м’ясопереробні підприємства в смт.Красні Окни і с.Ставрово, ДКП «Красноокнянський водоканал», школа-інтернат с.Чорна. За останні роки в Красноокнянському районі відзначаається зниження інфекційної захворюваності по багатьох інфекціях (вірусний гепатит А, кір, краснуха, менінгіти), а такі інфекційні хвороби, як дифтерія, поліомієліт, правець не реєструються взагалі.
В зв’язку з межуванням району із сусідньою державою Молдовою, Придністров’ям та автомобільним сполученням з ними, на створеному митному пункті пропуску «Платоново» з 1994 року функціонує СКП, на якому цілодобово ведуть чергування 4 помічники лікаря-епідеміолога з санітарної охорони території від заносу та розповсюдження карантинних інфекцій.
Фахівцями СЕС, лікувально-профілактичної та інших суміжних служб проводяться посилені медико-санітарні заходи з метою запобігання занесення та розповсюдження на території району захворювань на карантинні та інші небезпечні інфекційні хвороби неясної етіології. Особлива увага приділяється постійній готовності лікувально-профілактичних закладів до проведення протиепідемічних заходів, а також роботі в умовах карантинних та інших особливо небезпечних інфекцій. Проводяться тренувальні навчання як теоретичної, так і практичної підготовки медпрацівників та забезпеченість госпітальної бази і інших служб, причетних до організації та проведення первинних заходів при виявленні хворого на особливо небезпечне інфекційне захворювання неясної етіології.
При проведенні фахівцями санепідстанції комплексних заходів по контролю за наданням населенню якісної питної води значно знизився рівень захворюваності на вірусний гепатит А. За ініціативою райСЕС прийнято ряд важливих рішень та розпоряджень РДА, райради, комісії ТЕБ та НС і забезпечується контроль за їх виконанням. Крім того, розроблені та затверджені комплексні та оперативні плани по забезпеченню санітарного та епідемічного благополуччя населення району, попередженню занесення та поширення особливо небезпечних (в т.ч. карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб.
Серед безперервної поточної роботи санепідслужби — заходи по створенню та дотриманню належних санітарно-гігієнічних умов перебування пацієнтів в ЛПЗ, розробка і впровадження ефективних методів профілактики інфікування пацієнтів і персоналу з метою недопущення виникнення та розвитку внутрішньолікарняних інфекцій.
Спільно зі службою ветеринарної медицини працівники СЕС постійно проводять перевірки об’єктів ризику задля профілактики та запобігання захворюваності антропозоонозними інфекціями, налагоджено оперативну взаємоінформацію та взаємодію на випадок реєстрації антропозоонозних захворювань.
Забезпечується постійний держсанепінагляд за оглядовою комісією ЦРЛ щодо наявності та узгодження планів-графіків медоглядів декретованих контингентів, своєчасності та повноти їх проведення.
Введено в дію комп’ютерну програму «Укрвак» для проведення моніторингу щеплювальної роботи. Систематично проводиться аналіз санітарно-епідемічної ситуації в районі щодо інфекційної захворюваності, розробляються та вводяться в дію плани заходів по недопущенню виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб.
Фахівці райСЕС беруть участь у підготовці медпрацівників району з питань діагностики, проведення комплексу протиепідемічних та профілактичних заходів інфекційних хвороб (заняття, медичні конференції, семінари та інше). Проводиться інформування населення через ЗМІ, випуск прес-релізів, санітарних бюлетенів, інформаційних листів, бесід з профілактики інфекційних хвороб в районі.
Красноокнянську районну санітарно-епідеміологічну станцію до 1972 року очолював В.М.Вальков, який в подальшому протягом 30 років працював завідувачем бактеріологічної лабораторії. До 1989 року службу очолював головний державний санітарний лікар В.Є.Катасонов, з 1994 року і до цих пір — В.В.Воронянський. Ветерани служби Красноокнянської районної санепідслужби — помічник санітарного лікаря з гігієни харчування Людмила Володимирівна Гродецька та лаборант-бактеріолог Юлія Федорівна Оніка працюють вже понад 30 років, діляться своїм багатим досвідом з колегами. Серед молодого покоління працівників СЕС кращими є помічники лікаря-епідеміолога Ю.О.Войцеховський та М.О.Маковейчук.
2009 року санітарно-гігієнічна лабораторія Красноокнянської районної санепідслужби проходила атестацію, і атестаційна комісія відзначила лаборанта Вікторію Горецьку, яка працює тут ще порівняно недавно, але вже встигла вивести лабораторію на належний рівень. Представники Держстандарту зокрема відзначили її відмінну фахову підготовку. Вікторія Вікторівна успішно продемонструвала під час атестації хороші навики, наполегливість. Працюючи в лабораторії одна, вона досконало виконує всі види досліджень з усіх розділів гігієни, вміє грамотно оформити документи. Контрольні ж задачі під час атестації лаборант теж виконала із скрупульозним проведенням аналізу, детальним роз’ясненням процесу роботи.
Головний державний санітарний лікар району Володимир Вікторович Воронянський працював фельдшером Чорнянської медичної амбулаторіїї зразу ж після закінчення Одеського медичного училища №3 у 1983 році. Пройшов службу в рядах Радянської Армії на посаді фельдшера частини, після демобілізації у 1985 році завідував Дігоранським фельдшерсько-акушерським пунктом, в 1991 році закінчив санітарно-гігієнічний факультет Кишинівського медичного інституту, за направленням став працювати на посаді завідуючого епідвідділу санепідстанції Красноокнянського району. А з 1994 року призначений головним державним санітарним лікарем цього району.
Профілактика інфекційних захворювань, недопущення спалахів інфекційних захворювань, харчових отруєнь в організованих колективах (маються на увазі в першу чергу школи та дитячі садки); укомплектування фахівцями санепідслужби району відповідно підготовці спеціалістів; поновлення медичного обладнання санепідстанції, забезпечення транспортними засобами та інші питання функціонування служби. Ці основні напрямки діяльності продовжує виконувати санепідслужба району.
