Головний державний санітарний лікар Балтського району Ігор Вічканов

Місто Балту заснували у другій половині XVI століття турки і кримські татари, збудувавши фортецю, яка стала їхнім форпостом у боротьбі проти Польщі. Слово «балта» по-турецьки означає «сокира». Коли 1791 року територія між Південним Бугом і Дністром відійшла до Росії, турецьку слободу Балту було включено до складу Катеринославського намісництва. Через 6 років Балту і Юзефгрод, два населені пункти, розмежовані річкою Кодимою, об’єднано в одне місто — Балту, що стала повітовим центром Подільської губернії. На початку XIX століття Балта стає одним з найбільших торговельних і ремісничих міст України, в якому вже в перші роки століття налічувалося близько 10 тисяч жителів. Родин, що жили з сільського господарства, було 497, у місті працювало 113 ремісників (кравці, шевці, майстри срібного і мідного литва, пекарі тощо). Розвивалася торгівля сільськогосподарською продукцією та ремісничими виробами, якій сприяли ярмарки, що проводилися в Балті двічі на рік.
В 1848 році в місті налічувалось вже понад 2 тисячі будинків, торговельні приміщення, аптека, двокласне училище, театр для приїжджих артистів. В 1865 році одна з перших залізниць на Україні Одеса-Балта сполучила південно-західні райони з Одеським портом.
Балтський район утворено в 1923 році.
Згідно даних кінця 60-х років минулого століття, населення району складало 77 тисяч чоловік (в 45 населених пунктах, підпорядкованих одній міській та 22 сільським радам). В районі грунти переважно чорноземні, 10 лісових масивів. Один радгосп і 29 колгоспів виробляли рослинницьку та м’ясо-молочну продукцію, значного розвитку набула також харчова і легка промисловість, в торговельній мережі налічувалося 268 магазинів, працювало 64 заклади громадського харчування. Мережа закладів охорони здоров’я складалася із 11 лікарень на 585 ліжок, 31 ФАПа, 11 колгоспних пологових будинків.
Заклади народної освіти — 14 середніх, 30 восьмирічних, 2 початкові школи, 3 школи робітничої та сільської молоді, педагогічне училище, музична школа.
В районі діяли 7 будинків культури, 51 клуб, 6 народних університетів культури і 265 гуртків художньої самодіяльності, 57 стаціонарних кіноустановок, 59 бібліотек.
З 1923 року видається районна газета. В 1968 році населення району передплатило 876 примірників газет та журналів на кожну тисячу жителів.
Балтський район межує з Савранським, Ананьївським, Кодимським, Котовським та Любашівським районами Одеської, Гайворонським районом — Кіровоградської та Чечельницьким — Вінницької областей. Загальна площа земельного фонду (територія) району — 13,7 тис.кв.м. Водні ресурси: річки Кодима, Смолянка, Савранка належать до басейну Південого Бугу. В районі біля 80 невеликих водосховищ та водойм.
На початку XXI ст. в Балтському районі налічується 41 село і одне місто.
Чисельність населення — 45886 чоловік, в т.ч. в Балті — 19383. В сільській місцевості проживає 26503 чоловіка. Чисельність працездатного населення складає 24223, з них зайнято в промисловості — 2820, сільському господарстві — 3619, в інших галузях — 17784 чоловіка. Рівень безробіття — 5,6%. Чисельність пенсіонерів — 16176 чоловік, молодих верств населення — 15826, дітей віком до 18 років — 8281.
Потужність водопровідних мереж всього району — 9,8 тис.куб.м на добу, в т.ч. в Балті — 7,0, решта — в сільській місцевості.
Довжина водопроводу всього району 104 км, в т.ч. в м.Балта — 76 км, в сільській місцевості 28 км; там, де відсутній водопровід, використовуються шахтні колодязі.
На території Балтського району розташовані і діють 16 промислових підприємств, найбільш потужні з них: ВАТ «Хлібоприймальне підприємство», ТОВ «Балтська швацька фабрика», ДП «Балтське лісове господарство».
Балтський район — сільськогосподарський, тому розвиток агропромислового комплексу тут є пріоритетним. Основний напрямок виробництва сільськогоподарської діяльності району — вирощування зерновних культур і тваринництво. Функціонує 21 сільськогосподарське агроугрупування; на території району зареєстровано 113 сільських фермерських господарств.
Населення району обслуговує центральна районна лікарня з поліклінічним відділеням. Працюють 25 ФАПів, 6 сільських лікарських амбулаторій, амбулаторія загальної практики — сімейної медицини та психоневрологічний диспансер.
На території Балтського району функціонують 28 дитячих дошкільних закладів, 32 школи, 3 школи-інтерната, 1 професійно-технічне аграрне училище, 1 педучилище, 41 оздоровчий табір, музична школа, будинок творчості, дитяча юнацька спортивна школа, дитяча бібліотека.
Протягом останніх трьох років спалахів інфекційних захворювань, характерних для даної місцевості, не реєструвалось.

Балтська районна санітарно-епідеміологічна станція ІІ категорії включає в себе санітарний та епідеміологічний відділи, хімічну та бактеріологічну лабораторії, а також адміністративно-господарський відділ.
СЕС розташована в трьох будівлях, всі приміщення пристосовані: адміністративне орендоване до 2010 року. Лабораторія знаходиться теж в притосованому приміщенні, побудованому в 1912 році. В СЕС три автомобіля: (дезкамера, ВАЗ-2121 Нива, ВАЗ- 21043).
Серед об’єктів підвищеного епідризику міський водопровід, БМКК, школи-інтернати, відділення ЦРЛ, склад ДП «Балтський агрозахист», БПНДІ.
Найкращими працівниками Балської райСЕС є О.С.Готка, О.І.Мельник, А.О.Маркіна.
В Балтській районній санітарно-епідеміологічній станції працюють ветерани служби помічник лікаря Р.Ф.Нульман, лікар-епідеміолог А.О.Маркіна, помічник паразитолога Г.М.Балтян, дезінструктор Л.О.Тарнавська.
В розвиток санепідслужби внесли великий вклад працівники К.С.Коваль, З.Г.Сбітнєва, О.І.Поросюк, В.І.Левицька, які зараз на заслуженому відпочинку.
Колектив санепідстанції з вдячністю згадує Валерія Костянтиновича Мажарова, який пропрацював один рік лікарем та ще 37 років — головним державним санітарним лікарем Балтського району і у 2008 році пішов із життя.
Ігор Володимирович Вічканов очолив службу в 2006 році.