Одеська область була утворена Постановою ІV позачергової сесії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету XІІ скликання від 9 лютого 1923 р. 27 лютого 1932 року була утворена Одеська область у складі Української РСР. У 1956 році в її склад увійшла територія колишньої Ізмаїльської області.
На півночі межує з Вінницькою і Кіровоградською, на сході — з Миколаївською областями, на заході — з Молдовою, на південному заході — частина державного кордону України з Румунією.
По території області проходять державні кордони України з Румунією і Молдовою. На півдні Одеська область виходить до Чорного моря. Довжина морського і лиманного узбережжя від гирла ріки Дунай до Тилігульского лиману досягає 300 км.
Одеська область є південним регіоном, що виділяється у господарському комплексі України своїми транспортно-розподільчими функціями, розвиненою промисловістю, досить інтенсивним сільськогосподарським виробництом, рекреаційним господарством приморського типу, розвиненими галузями соціальної сфери — охороною здоров’я, освітою, культурою, наукою.
Територія області складає 33,3 тис.кв.км і є найбільшою в Україні (5,5% території країни). Загальна чисельність постійного населення на 01.01.09 р. склала — 2 млн.384 тис., в т.ч. — 1 млн. 567 тис. припадає на міське населення (65,7%) та 817,3 тис. — на сільське.
В області — 26 районів, 17 міст, у тому числі, 6 обласного підпорядкування (м.м.Одеса, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Іллічівськ, Котовськ, Южний), 33 селища міського типу і 1136 сіл.
Обласний центр — місто Одеса — це один з потужних економічних регіональних центрів країни, де поєднуються функціонування господарських галузей: потужної промисловості, значних транспортних вузлів та курортно-рекреаційних закладів.
Одеська область є частиною морського фасаду України. Вона розташована на перетинанні найважливіших міжнародних водних шляхів: Дунайський водний шлях після завершення будівництва в 1992 році каналу Дунай-Майн-Рейн є найкоротшим виходом із країн Європи в Чорне море, далі — на Закавказзя, Середню Азію, на Близький Схід; ріка Дністер зв’язує регіон з Молдовою, а Дніпро — з Центральною Україною і Білоруссю, а після завершення реконструкції Дніпровсько-Бузького і Дніпровсько-Німанського каналів — з Польщею і країнами Балтії. Волго-Донська система зв’язує Азово-Чорноморський басейн з Росією (аж до Санкт-Петербургу і Мурманська), Казахстаном, Туркменістаном, Азербайджаном, Іраном, забезпечуючи виходи до Каспійського, Балтійського і Білого морів.
У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова, хімічна і нафтохімічна промисловість, машинобудування. Особливий розвиток одержала верстатобудівна галузь. Вона представлена підприємствами по виробництву металорізальних верстатів, ковальсько-пресового устаткування.
Підприємства хімічної і нафтохімічної галузі виробляють мінеральні добрива (Одеський припортовий завод, м. Южний); лакофарбові вироби (Одеса), продукцію побутової хімії і пластмасових виробів (Одеса), гумовотехнічні вироби (Одеса). В області також виготовляють целюлозу і картон (Ізмаїл), меблі (Одеса, Балта, Котовськ), дерев’яні і будівельні деталі (Одеса).
Провідне місце в структурі товарної продукції належить харчовій промисловості. У складі харчової галузі області виділяються цукрова, масложирова, плодово-овочеконсервна, виноробна, чайна та виробництво харчових концентратів.
Поряд з дуже вигідним транспортно-географічним розташуванням Одеська область має сприятливі умови, що у цілому формують високий природно-ресурсний потенціал регіону.
Головне природне багатство області — її земельні ресурси, що представлені переважно чорноземними ґрунтами з високою природною родючістю. У сполученні з теплим степовим кліматом вони формують високий агропромисловий (сільськогосподарський) потенціал регіону. В області понад 2,5 млн. га сільськогосподарських угідь, у тому числі понад 2 млн. га орної землі, більше 80 тис. га виноградників і садів. Клімат краю, особливо у південній частині області, посушливий. Тому тут майже 10% оброблюваних земель зрошуються.
Тепле море, лікувальні грязі, мінеральні води, морські пляжі створюють винятково високий рекреаційний потенціал області. У низинах великих рік (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані коштовні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, які формують високий біосферний потенціал регіону, що має національне і міжнародне значення.
Курортні зони області представлені 544 оздоровчими закладами для дорослих, у тому числі: 30 цілорічними санаторіями, 10 будинками відпочинку та 490 сезонними базами відпочинку. В області працює 758 оздоровчих закладів різних типів для дітей та підлітків.
Медичне обслуговування населення області здійснюється в 193 стаціонарах, 374 амбулаторно-поліклінічних закладах і 972 інших лікувально-профілактичних закладах. В області функціонують 2 інфекційні лікарні та 28 інфекційних відділень.
До числа визначних пам’яток області можна віднести палацово-паркові комплекси і музеї Одеси, а також історичні пам’ятники — фортеці в містах Білгород-Дністровському та Ізмаїлі.
Соціально-економічні та природні особливості Одеської області обумовлюють специфіку діяльності держсанепідслужби, необхідність коригування напрямків держсаннагляду та посилення окремих його галузей.
