Лидия Степанова:
«Нет гигиенической школы по специальностям, этим никто не занимается и на уровне министерства. Более того, там даже принимались решительные действия по искоренению нашей специальности. Ну, если министерство лет шесть тому назад ликвидировало санитарно-гигиенические факультеты в институтах, и этим была разрушена школа! А ведь факультеты были очень сильными, да и вообще гигиеническая школа в Украине и в целом по Союзу была очень сильной. И этот пробел сказывается сейчас.»

Сергей Власкин:
«Большой проблемой, конечно, является то, что были ликвидированы санитарно-гигиенические факультеты в медицинских институтах. И боюсь, что придет время — и некому будет работать. Сейчас, правда, это пытаются наверстать, но, тем не менее, это было очень большой ошибкой.»

Леонид Бошняков:
«Если мы хотим сохранить санэпидслужбу, надо в первую очередь решать вопрос строительства жилья. Сельская санэпидслужба всегда держалась на молодых специалистах...»

Такий принцип головний державний санітарний лікар міста Южного Григорій Олексійович Кукумань вважає дуже дієвим, коли треба чогось досягти, а навкруги стільки перешкод, що, зробивши неправильний крок, можна зразу ж загубити ідею. Методичність і послідовність, копітка щоденна робота є складовими такого підходу до справи.
— У 1998 році тут ще не було нічого, — для переконливості розводить руками Григорій Кукумань, — це був будинок АТС, і нашій службі ніде було розвернутись, як того вимагає СНІП. Це — один з найперших будинків у нашому місті, і спочатку він для нас був як тимчасовий склад. Складено його по периметру з фундаментних блоків, і коли ми вікна ставили, то просвердлили отвори в цих блоках, а потім 60-тонним домкратом ламали це все, витягували трактором на вулицю і вже майстрили нормальні вікна (в будинку були такі маленькі, що аж під стелю вилізали!)
У листопаді 1998 року ми розпочали реконструкцію, а у червні 2001-го вже перерізали стрічку: станція з лабораторіями була готова.

Головний державний санітарний лікар м.Южного Григорій Кукумань

Кожен куточок землі має власну історію. Тож зазираючи в глибину століть, ми радіємо будь-якій позначці плинного часу на крижалях історичної пам’яті. Місто Южне ще дуже молоде, але воно, як і багато інших населених пунктів, виникло на терені давніх поселень, зокрема епохи бронзи, античних часів та раннього землеробства. Про це свідчать археологічні розкопки в причорноморських селах, які оточують сучасне місто, що в 2008 році відзначило 30 років народження. На березі найчистішого в країні лиману — Тилігульського — поблизу села Кошари Комінтернівського району у 1950 році відкрито одну з найбільш значних античних пам’яток, що збереглись на території Одеської області. Археологічні розкопки, поновлені 1998 року, підтвердили входження означеної території до Ольвійської держави.