Любашівська районна санепідстанція існувала і працювала ще в довоєнні роки. У квітні 1944 року вона відновила свою работу після визволення району від фашистських окупантів. Станція була розміщена в старому селянському будиночку, який складався з трьох кімнат. Одну кімнату займала СЕС, сусідні — лабораторія та районний відділ охорони здоров’я. З меблів були лише столи і табуретки, зроблені власноруч. На місці колишньої СЕС зараз знаходиться приміщення районної ради.
До 1952 року станцію очолювали — Анна Григорівна Ликун, Олена Михайлівна Маренова, Григорій Омелянович Крамаренко. В штатному розкладі були фельдшер, дезінфектор, дезінструктор, лаборант, статистик, санітарка і конюх.
В серпні 1952 року СЕС очолила лікар Галина Семенівна Дегтяренко, до штату увійшла ще ставка фельдшера.
В 1954 році була реформована районна протималярійна станція, в СЕС з’явилась ставка лікаря-паразитолога і помічника ентомолога. В 1955 році головний лікар Г.С. Дегтяренко добилась для станції автомашини, таким чином тут з‘явилась вантажівка ГАЗ-2а. Того ж таки року до штату були додані ставки фельдшера і лаборанта. З серпня 1954 р. почала працювати баклабораторія, першим баклаборантом була Н.В.Клівенко.
В 1954 р. в Любашівській санепідстанції працювало вже 19 співробітників, а коли через три роки був ліквідований Троїцький район і частину його приєднали до Любашівського, то за рахунок Троїцької СЕС в штаті Любашівської санепідстанції з’явились ставки лікаря-епідеміолога і помічника епідеміолога, а далі й лікаря-бактеріолога.
В 1961 р. санепідстанцію було приєднано до центральної лікарні як відділення. Завідувачем СЕС було призначено Геннадія Костянтиновича Порохова, який працював на цій посаді до серпня 1963 р. Його змінила Н.Н.Ніколаюк (до 1967 р.), потім — В.С.Корнієнко (1 рік). В 1968 р. СЕС очолила Оксюта, а в серпні 1969 р. — З.Ю.Годловський.
З 1963 р. санепідстанцію переведено на територію лікарні. Її розмістили в старому приміщенні колишнього інфекційного відділення.
В зв’язку з Постановою Кабінету Міністрів УРСР №199 від 21.03.1969 р., рішенням виконкому Любашівської районної ради №359 від 17.10.1969 р. санепідвідділ Любашівської ЦРЛ реорганізовано в санітарно-епідеміологічну службу Любашівського району.
З листопада 1994 р. по березень 2000 р. санепідстанцію очолював Олег Георгієвич Міхневич, з березня 2000 р. по травень 2007 р. — Сергій Григорович Жмурко. А з травня 2007 р. і на момент написання цього розділу, а саме осінь 2008 року — Надія Григорівна Шевченко.
До складу Любашівської районної санепідстанції входить санітарно-гігієнічний відділ — заввідділом Олег Георгієвич Міхневич; епідеміологічний відділ — заввідділом Аліна Олексіївна Дяченко; санітарно-гігієнічна лабораторія — лікар-лаборант-гігієніст Олена Володимирівна Шевченко, бактеріологічна лабораторія — лікар-бактеріолог Євгенія Григорівна Бабенко; паразитологічна лабораторія — лаборант-паразитолог Людмила Юхимівна Полова.
В Любашівській СЕС два автомобілі. Пересувної дезкамери немає, функціонує одна стаціонарна установка.
Своїми кращими працівниками, серед яких також і ветерани санепідслужби, пенсіонери, в колективі Любашівської СЕС вважають Д.З.Волошина, З.Ю.Годловського, Є.Г.Бабенко, Л.Ю.Полову, О.М.Глазову, В.М.Котельникова.
Райсанепідстанція працює в тісному контакті з районною державною адміністрацією, районною радою, сільськими та селищними радами, засобами масової інформації, профспілковими організаціями району.
До 1952 року станцію очолювали — Анна Григорівна Ликун, Олена Михайлівна Маренова, Григорій Омелянович Крамаренко. В штатному розкладі були фельдшер, дезінфектор, дезінструктор, лаборант, статистик, санітарка і конюх.
В серпні 1952 року СЕС очолила лікар Галина Семенівна Дегтяренко, до штату увійшла ще ставка фельдшера.
В 1954 році була реформована районна протималярійна станція, в СЕС з’явилась ставка лікаря-паразитолога і помічника ентомолога. В 1955 році головний лікар Г.С. Дегтяренко добилась для станції автомашини, таким чином тут з‘явилась вантажівка ГАЗ-2а. Того ж таки року до штату були додані ставки фельдшера і лаборанта. З серпня 1954 р. почала працювати баклабораторія, першим баклаборантом була Н.В.Клівенко.
В 1954 р. в Любашівській санепідстанції працювало вже 19 співробітників, а коли через три роки був ліквідований Троїцький район і частину його приєднали до Любашівського, то за рахунок Троїцької СЕС в штаті Любашівської санепідстанції з’явились ставки лікаря-епідеміолога і помічника епідеміолога, а далі й лікаря-бактеріолога.
В 1961 р. санепідстанцію було приєднано до центральної лікарні як відділення. Завідувачем СЕС було призначено Геннадія Костянтиновича Порохова, який працював на цій посаді до серпня 1963 р. Його змінила Н.Н.Ніколаюк (до 1967 р.), потім — В.С.Корнієнко (1 рік). В 1968 р. СЕС очолила Оксюта, а в серпні 1969 р. — З.Ю.Годловський.
З 1963 р. санепідстанцію переведено на територію лікарні. Її розмістили в старому приміщенні колишнього інфекційного відділення.
В зв’язку з Постановою Кабінету Міністрів УРСР №199 від 21.03.1969 р., рішенням виконкому Любашівської районної ради №359 від 17.10.1969 р. санепідвідділ Любашівської ЦРЛ реорганізовано в санітарно-епідеміологічну службу Любашівського району.
З листопада 1994 р. по березень 2000 р. санепідстанцію очолював Олег Георгієвич Міхневич, з березня 2000 р. по травень 2007 р. — Сергій Григорович Жмурко. А з травня 2007 р. і на момент написання цього розділу, а саме осінь 2008 року — Надія Григорівна Шевченко.
До складу Любашівської районної санепідстанції входить санітарно-гігієнічний відділ — заввідділом Олег Георгієвич Міхневич; епідеміологічний відділ — заввідділом Аліна Олексіївна Дяченко; санітарно-гігієнічна лабораторія — лікар-лаборант-гігієніст Олена Володимирівна Шевченко, бактеріологічна лабораторія — лікар-бактеріолог Євгенія Григорівна Бабенко; паразитологічна лабораторія — лаборант-паразитолог Людмила Юхимівна Полова.
В Любашівській СЕС два автомобілі. Пересувної дезкамери немає, функціонує одна стаціонарна установка.
Своїми кращими працівниками, серед яких також і ветерани санепідслужби, пенсіонери, в колективі Любашівської СЕС вважають Д.З.Волошина, З.Ю.Годловського, Є.Г.Бабенко, Л.Ю.Полову, О.М.Глазову, В.М.Котельникова.
Райсанепідстанція працює в тісному контакті з районною державною адміністрацією, районною радою, сільськими та селищними радами, засобами масової інформації, профспілковими організаціями району.
