Такий принцип головний державний санітарний лікар міста Южного Григорій Олексійович Кукумань вважає дуже дієвим, коли треба чогось досягти, а навкруги стільки перешкод, що, зробивши неправильний крок, можна зразу ж загубити ідею. Методичність і послідовність, копітка щоденна робота є складовими такого підходу до справи.
— У 1998 році тут ще не було нічого, — для переконливості розводить руками Григорій Кукумань, — це був будинок АТС, і нашій службі ніде було розвернутись, як того вимагає СНІП. Це — один з найперших будинків у нашому місті, і спочатку він для нас був як тимчасовий склад. Складено його по периметру з фундаментних блоків, і коли ми вікна ставили, то просвердлили отвори в цих блоках, а потім 60-тонним домкратом ламали це все, витягували трактором на вулицю і вже майстрили нормальні вікна (в будинку були такі маленькі, що аж під стелю вилізали!)
У листопаді 1998 року ми розпочали реконструкцію, а у червні 2001-го вже перерізали стрічку: станція з лабораторіями була готова.

Головний державний санітарний лікар м.Южного Григорій Кукумань

Кожен куточок землі має власну історію. Тож зазираючи в глибину століть, ми радіємо будь-якій позначці плинного часу на крижалях історичної пам’яті. Місто Южне ще дуже молоде, але воно, як і багато інших населених пунктів, виникло на терені давніх поселень, зокрема епохи бронзи, античних часів та раннього землеробства. Про це свідчать археологічні розкопки в причорноморських селах, які оточують сучасне місто, що в 2008 році відзначило 30 років народження. На березі найчистішого в країні лиману — Тилігульського — поблизу села Кошари Комінтернівського району у 1950 році відкрито одну з найбільш значних античних пам’яток, що збереглись на території Одеської області. Археологічні розкопки, поновлені 1998 року, підтвердили входження означеної території до Ольвійської держави.

Ширяївська районна санітарно-епідеміологічна станція відноситься до санітарно-епідеміологічних станцій сільських районів ІІ категорії. Будівлю станції введено в експлуатацію в 1974 році. Корисна площа санстанції — 1 153 кв.м і господарський корпус з робочою площею — 557 кв.м. Матеріально-технічна база задовільна.
До складу санітарно-епідеміологічної станції належать санітарно-гігієнічний відділ з санітарно-гігієнічною лабораторією, епідеміологічний відділ з бактеріологічною та паразитологічною лабораторіями.